Казкар



Категории Юрiй Андрухович ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Я мiг би гнати тепле стадо — мене б життя кудись несло, або пiзнав би легко й радо просте корисне ремесло. I так лiчив би добрi днини, а дзиҐарi з високих веж мене хвалили б щогодини: Ти мудро й праведно живеш, якщо живеш, якщо живеш! А я — не той, бо родом з райдуг i я махнув на похвали — мене ви знаєте як зайду, а все ж зовете за столи! Адже в менi бринить як свято земних iсторiй вiчний рух: про серце, вiрне i завзяте, про творче диво теплих рук, про незугарне i прегарне, про сонний сад i жах темниць, про дiвчину з очима сарни, що виросла в краю суниць, про двоголосся неба й хлiба, коли у небi вiщий птах, коли духмяна груша липня в листках повисне i в лiтах, а я повiм коханiй так: ти — достеменна як сльоза найтонша лагiдна лоза ти — океан для корабля розкiшна маревна земля ти — i колиска i труна найчарiвливiша струна в тобi живе моя луна моя небесна борозна я — просто пiсенька твоя моє свiтило золоте холодний i бездарний я коли без тебе все не те i свiт як плiд у нас надвоє аж ми ласуємо обоє

Висновки Вiг мiг би бути звичайною людиною, займатися якимось звичним ремеслом — виготовляти корита, пасти худобу. I його б шанували, хвалили. Але вiн — казкар, творець, зайда. Проте йому радi, його кличуть за стiл i слухають земних iсторiй вiчний рух, бо слово в його устах — чарiвне. Вiн умiє так освiдчитися коханiй, що стає свiт як плiд у них надвоє.

Метки Казкар, ЮРIЙ АНДРУХОВИЧ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ГРУПА БУ-БА-БУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Казкар